Визначення проблеми:

На лікування онкологічних хвороби потрібно багато часу. У самих легких випадках лікування займає від шести місяців, у більш складних – рік-два, а при рецидивах кількість часу, проведеного у лікарні, обчислюється роками.

За цей час життя всієї родини кардинально змінюється. На перший план виходять проблеми хворої дитини. Для того, щоб весь час знаходиться з дитиною, один із батьків, частіше за все мати, звільняється з роботи, (в дуже складних випадках звільнятися приходиться обом батькам). Спілкування з друзями, родичами, походи у гості, захоплення, навчання  – все відходить на другий план для всіх членів родини. Якщо в сім’ї ще є діти (сиблінги), то вони залишаються без уваги батьків. При цьому відбувається зміна матеріального и соціального статусів родини. Всі ці причини по-різному діють на членів сім’ї –  в одних випадках призводять до консолідації родини, а в інших – до розлучення батьків.

Після закінчення лікування або коли дитина вмирає, повернення родини до звичайного життя відбувається дуже важко. За роки, які батьки з дитиною провели у лікарні, змінюється їх світогляд, ритм життя, коло спілкування і потрібно заново будувати відношення з соціумом.

У випадках, коли дитина закінчила лікування, основним завданням стає адаптація дитини і батьків до життя поза стінами лікарні.

Повернення батьків, які втратили дитину, до життя, яке було звичним для них до хвороби – ще одна величезна проблема. Як би не були готові батьки до того, що трапилося, втрата дитини - величезне горе, яке складно пережити. Дуже часто батьки почувають себе винними в тому, що вони залишились жити, а їх дитина померла. Звинувачують себе, що пізно звернулися до лікарів, використали не всі можливі методи лікування. Особливо складно в таких ситуаціях матерям-одиначкам та сім’ям, які втратили єдину дитину і в силу різних причин не можуть більше мати дітей.

 

Мета проекту:

Соціальна, психологічна, фізіологічна реабілітація сімей с дітьми, які закінчили лікування, а також сімей, які втратили дитину.

 

Задачі проекту:

Створення груп взаємопідтримки для батьків, діти яких померли або подужали хворобу.

Психологічна допомога у відновленні соціальних зв’язків у разі їх втрат.

Допомога родинам у налагодженні взаємовідношень з сиблінгами.

Консультаційний супровід сімей.

 

Очікувані результати та наслідки

В результаті реалізації проекту зменшиться час, потрібний родинам на адаптацію до звичайного життя після тривалого перебування у лікарнях; покращиться психоемоційний стан в родинах, які стикнулися з проблемами онкологічних захворювань; підвищиться рівень якості життя дітей, які повернулися з лікарень після лікування онкологічних захворювань.

© Благотворительный фонд «Помогаем» 2014 Автор в Google+