Історія родини Павлових починається як казка про сплячу красуню. Жили на світі король із королевою. У них не було дітей, і це так їх засмучувало, що й сказати не можна. І коли вони вже втратили всяку надію, у них раптом народилася дитина. Тільки в нашій сім'ї з'явилося відразу три богатирі: Арсеній, Георгій і Родіон. Дітки, як і належить трійнятам, народилися маленькі, але здорові. Найменшенький, Родіончик, важив усього 1 450 кг.

Але на шосту добу казка скінчилася. Вночі Родіону стало погано, а вранці настала клінічна смерть. Реанімації в другій лікарні не виявилося, викликали бригаду з третьої дитячої. Малюка врятували, вже через тиждень він був із батьками, але медики попередили, що наслідки гіпоксії мозку можуть бути жахливими.

Через місяць після народження малюки з татом і мамою були вже вдома, добре їли, набирали вагу і росли. Батькам Олексію та Інні найбільше хотілося забути проведені в лікарні дні, як страшний сон. Але коли дітям прийшов час тримати голівку, повзати, Родіончік став відставати від братиків. Діагноз поставили під питанням, а в рік і 2 місяці - остаточно: ДЦП, спастичний тетрапарез, симптоматична епілепсія.

З двох місяців і донині (Родіончіку вже 4 роки) малюк постійно проходить масажі, ЛФК, медикаментозне лікування. Раз на півроку йому роблять голковколювання, відвідують басейн, їздять в грязелікарню Солоний Лиман, 6 разів проходили курси в клініці Козявкіна, не кажучи вже про місцеві, дніпропетровські реабілітаційні центри. Усмішливий терплячий хлопчик стійко, без сліз переносить масажі та ін'єкції.

Всі ці роки батьки справлялися самі, з дітками та хворою бабусею займалася Інна, батько годував сім'ю. Але зараз його невеликий бізнес (торгівля велосипедами) перестав приносити дохід, а попереду зима, коли очікувати покупців не доводиться.

• Надходження
• Документи
• Коментарі