«Дім з ангелом» дарує крила
Пораженные, благодарные, окрыленные... Именно так в нескольких словах можно охарактеризовать наше путешествие в Одесский детский реабилитационный центр для детей с ДЦП или, как его называют жители города, «Дом с ангелом», который с 2014 года носит имя своего основателя Бориса Литвака.;
Важность этого путешествия обусловлена необходимостью получить опыт от одесских коллег для программы «Доступность» фонда «Помогаем», в рамках которой проходит реконструкция здания под «Центр реабилитации и инклюзивного обучения имени святого праведного Иоанна» в г. Подгородное (Днепропетровская область). В нашем будущем Центре для детей с ДЦП и другими неврологическими заболеваниями планируется медицинская, социально-бытовая, оздоровительная, социокультурная реабилитация, профессиональная подготовка, арт-терапия, психолого-педагогическая работа и духовная поддержка для всей семьи.
Итак, Одесский детский реабилитационный центр... У самого входа в него нас встретила грандиозная фигура золотого ангела и, кажется, сопровождала в течение всего увлекательного путешествия.
«Пациент прежде всего» – главный лозунг этого современного реабилитационного центра. И это видно во всем: в удобных сенсорных дверях и широких пандусах, колясках и лифтах, индивидуальных программах и уважительном отношении к каждому ребенку и его родителям.
Все говорят вполголоса, в массажных кабинетах играет приятная музыка, а стены коридоров украшают милые рисунки благодарных детей. Здесь работают упорные, требовательные, преданные делу профессионалы.
Нам повезло, у нас была замечательная возможность воочию увидеть весь сложный процесс реабилитации:
- залы ЛФК, оснащенные современными модулями и тренажерами;
- лечебные костюмы «Атлант», «Адели», «Гравистат», динамичные параподиумы;
- кабинеты Бобат-терапии, Войта-терапии и бальнеотерапии с гальванической ванной;
- роботизированные системы контроля движений.
Отдельного внимания заслуживает комната Монтессори-терапии. Это что-то невероятное: множество ярких, изготовленных из качественных материалов предметов разной текстуры, цвета, объема, веса, с помощью которых дети развивают память, внимание, моторику, учатся считать, писать, застегивать пуговицы и шнуровать кроссовки.
Еще больше впечатлений мы получивших после посещения компьютерного центра, где мы увидели не только обычную компьютерную технику, но и специальные манипуляторы с увеличенными сенсорными клавиатурами. Здесь реализуют метод комплексной физической и психолого-педагогической коррекции с применением интерактивной мультимедийной среды. Мы имели возможность на себе протестировать этот метод. Это оказалось трудно даже для здорового человека, поэтому мы пришли к выводу, что дети с ограничениями подвижности – настоящие герои, которым вдвое сложнее выполнять задачи.
Арт-терапия, сенсорная интеграция, «школа для родителей», настоящий театр, в постановках которого участвуют родители вместе с детьми. Этот перечень можно продолжать.
Мы гордимся, что в Украине есть такой реабилитационный центр. Мы очень благодарны руководителю Михайленко Веронике Евгеньевне, детскому неврологу Тупко Ларисе Васильевне и всему коллективу за теплый прием и полезные советы для нашего будущего «Центра реабилитации и инклюзивного обучения имени святого праведного Иоанна».
Такие встречи настраивают на плодотворную работу и веру в лучшее будущее для наших детей.
Вражені,
вдячні, окрилені… Саме так у декількох словах можна охарактеризувати нашу вкрай
важливу подорож до Одеського дитячого реабілітаційного центру для дітей з ДЦП
або, як його називають мешканці міста, «Дом с ангелом», який з 2014 року має
ім’я свого засновника Бориса Литвака.
Важливість
цієї подорожі обумовлена необхідністю отримати досвід від одеських колег для
програми БФ «Помагаєм» «Доступність», в рамках якої проходить реконструкція
будівлі для «Центру реабілітації та інклюзивного навчання імені святого
праведного Іоанна» у м. Підгородне (Дніпропетровська область). В нашому майбутньому
Центрі для дітей з ДЦП та іншими неврологічними захворюваннями планується медична,
соціально-побутова, оздоровча, соціокультурна реабілітація, професійна
підготовка, арт-терапія, психолого-педагогічна робота та духовна підтримка для
всієї родини.
Отже, Одеський
дитячий реабілітаційний центр... Вже при самому вході до нього нас зустріла неймовірна
фігура золотого янгола і, здається, супроводжувала протягом всієї захоплюючої
подорожі.
«Пацієнт
понад усе» – головне гасло цього сучасного реабілітаційного центру. І це
вбачається в усьому: в зручних сенсорних дверях та широких пандусах, візочках
та ліфтах, індивідуальних програмах та шанобливому ставленні до кожної дитини
та її батьків.
Тут всі
розмовляють півголосом, в масажних кабінетах грає приємна музика, а стіни
коридорів прикрашають милі малюнки вдячних дітей. Тут працюють завзяті, вимогливі,
віддані своїй справі професіонали.
Нам
пощастило, ми мали чудову нагоду на власні очі побачити весь складний процес
реабілітації:
- зали ЛФК, оснащені сучасними модулями та тренажерами;
- лікувальні костюми «Атлант», «Аделі», «Гравістат», динамічні параподіуми;
- кабінети Бобат-терапії, Войта-терапії та бальнеотерапії з гальванічною
ванною;
- роботизовані системи контролю рухів.
На окрему увагу заслуговує кімната Монтесорі-терапії. Це щось неймовірне:
безліч яскравих, якісних предметів різної текстури, кольору, об’єму, ваги, за
допомогою яких діти розвивають пам'ять, увагу, моторику, вчаться рахувати,
писати, застібати ґудзики та шнурувати кросівки.
Ще більше вражень ми отримали після відвідування комп’ютерного центру, де
ми побачили не тільки звичайну комп’ютерну техніку, але й спеціальні
маніпулятори, спеціалізовані клавіатури зі збільшеними і сенсорно оформленими
клавіатурами. Тут реалізовують метод комплексної фізичної та
психолого-педагогічної корекції з застосуванням інтерактивного мультимедійного
середовища. Ми мали змогу на собі протестувати цей метод. Це виявилося важко
для здорової людини, тому ми дійшли висновку, що діти з обмеженою рухливістю – справжні
герої, яким вдвічі складніше виконувати завдання.
Арт-терапія, сенсорна інтеграція, «Школа для батьків», справжній театр, у
постановках якого беруть участь батьки разом із дітьми. Цей перелік можна
продовжувати.
Ми пишаємось, що в Україні є такий реабілітаційний центр. Ми безмежно
вдячні керівнику Михайленко Вероніці Євгенівні, дитячому неврологу Тупко Ларисі
Василівні та всьому колективу за теплий прийом та корисні поради для нашого
майбутнього «Центру реабілітації та інклюзивного навчання імені святого
праведного Іоанна».
Такі зустрічі налаштовують на плідну працю та віру в краще майбутнє для
наших дітей.