Дніпровська зоря, 23 вересня, 2011 р.

 

У Дніпропетровському районі за ініціативи губернатора Олександра Вілкула вперше в Україні стартував регіональний проект – концепція розвитку усиновлення та інших форм сімейного виховання в Дніпропетровській області «Родина для дитини». Цей проект втілюється в життя спільними зусиллями влади та благодійного фонду «Розвиток України» (засновник Рінат Ахметов). Однодумці в особах представників влади та Фонду вважають стратегічним завданням – досягти через 10 років повної ліквідації дитячих будинків та добитися виховання ста відсотків дітей у родинах.

Презентація нової концепції «Родина для дитини» відбулася в середу в актовій залі райдержадміністрації. На неї були запрошені пра­цівники установ району, що займаються питаннями захисту дитинства, представники місцевих рад.

Вадим Кобиляцький, голова райдержадміністрації, у вступному слові наголосив на головній цілі: забезпечити дітям-сиротам такі умови виховання, які б адаптували їх до самостійного дорослого життя. Вадим Якович наголосив: «Ми не вибираємо між хорошим дитбудинком і поганою сім'єю, чи поганим дитбудинком і хорошою сім'єю. Вибір може бути лише між достойною для усиновлення сиріт родиною та родиною, що не має умов для виховання дітей».

«Кожна дитина має право на сім'ю», - цю невід'ємну передумову повноцінного розвитку кожної особистості гарантують Декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини, законодавство нашої держави. Ще з післявоєнних часів повелося, що діти-сироти виховувалися в дитячих будинках, інтернатах, цю педагогічну спадщину - і матеріальну, й психологічну - використо­вуємо ми й досі у вихованні дітей, позбавлених батькі­вського піклування. На сьогодні гостро стоїть завдан­ня зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, які примусово вилучаються з неблагополучних сімей, а також зменшити кількість випадків відмови матері від своєї дитини.

Ірина Чепракова, заступник голови РДА, коротко розповіла про нову концепцію, її основну мету - на 20% щорічно зменшувати кількість сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за рахунок улаш­тування їх у заклади сімей них форм виховання. Ірина Олександрівна охарактеризувала також ті шляхи й методи, за допомогою яких планується досягти бажаних показників, очікувані результати після реалізації проекту. Так, наш район активно долучився до регіональної програми. На сьогодні в нас функціонує чотири дитячих будинки сімейного типу, в яких виховується 27 сиріт. Створені ці виховні заклади на базі родини Пінчуків із села Волоське, родини Ярмоленків із села Степового, родини Чулічкових з міста Підгородне, родини Баранових із села Олександрівки. Протягом цього року в районі було усиновлено восьмеро дітей, четверо з яких - українцями, а інших четверо -громадянами США.

Тетяна Сотула, директор районного центру соціальних служб для сім’ї , дітей та молоді, звернула увагу присутніх на те, що гострою на сьогодні залишається проблема соціального сирітства - за даними по області на сьогоднішній день близько 5-ти тисяч дітей проживають у родинах, які перебувають у складних життєвих обставинах. Пріоритетними завданнями в таких умовах визнано превентивні заходи, адже значно про­стіше попередити складну ситуацію, аніж потім боро­тися з її наслідками. Основними заходами цього на прямку роботи є створення соціального центру матері та дитини, вже зараз свою плідну діяльність розпочав тренінговий центр, у поло­говому відділенні ДЦРЛ функціонує «гаряча лінія» підтримки молодих батьків. Усі ці зусилля спрямовані на те, щоб першим виходом зі складних життєвих обста­вин, у які потрапила дитина, було не забирати її з роди­ни, а постаратися зробити все, щоб біологічні батьки все ж зрозуміли покладену на них відповідальність та створили належні умови для виховання рідної дитини.

Андрій Пінчук, батько прийомної родини в селі Волоське, член робочої групи при губернаторові зі втілення даної концепції, також висловив свою підтримку нової програми: «Справа в тому, що більшість вихованців дитячих будинків зараз не знають, що таке фізична праця: вони не прибирають у своїх кімнатах, не перуть одяг, їх не залучають до робіт із благоустрою. Усі рішення приймають за них дорослі. Через це діти втрачають стимул до саморозвитку, часто вони стають на хибну стежку, як свідчить статистика, поповнюють ряди злочинців та асоціальних елементів», - зазначає Андрій Миколайович.

Безцінним досвідом виховання прийомних діток поділилася з присутніми Олена Чулічкова: «Кожна дитина заслуговує того, щоб її любили, - говорить мама сімох дітлахів: Віки, Каміли, Яна, Кирила, Олега та Карний. - Усі діти незалежно від віку підсвідомо прагнуть обіймів, ласки та турботи, родинного тепла та захисту. На жаль, в інтернаті навряд чи їм дістається достатньо уваги». Маленькі Чулічкови, як розповідає їх мама, самі спонукали батьків узяти більше діток на виховання. Тепер старші дівчатка та хлопчики допомагають доглядати за меншими - і ро­дина живе дружно й щасли­во. А про комфорт і родинне тепло, в якому живуть діти, найкрасномовніше скажуть -їх щасливі посмішки та відмінні оцінки у школі.

А сім'я Баранових - Майя та Аркадій - виховують на­разі п'ятьох уже доволі до­рослих прийомних діток. Незабаром дружну родину поповнить шоста дитина. Старша сімнадцятилітня Даруся - беззаперечний авторитету сім'ї, незамінна помічниця. «Отримує губернаторську стипендію, - з гордістю говорить про вихованку мама,  - а коли прийшла до нас, не знала й таблиці множення». Серед прийомних дітей у роді живе й колишній вихованець дитбудинку «Сім'я» Сашко. Коли подружжю показали фотокартку, одразу вибрали саме його: усі діти на знімку усміхнені, раді, а він один - маленький, набурмосений, як їжачок. «Один він пропаде», - сказала мама - й відтоді хлопчик живе в родині. Баранові дружно та пильно стежать за порядком у домі: дітлахи самі ведуть графік чергування, допомагають вирощувати городину, готувати смачні обіди, навіть самі по черзі ведуть сімейний бюджет, отже, на практиці знають, звідки беруться й куди діваються кошти. Усі діти в родині підліткового віку, під час адаптації, звичайно, виникали труднощі, але доброта й чуйне ставлення до  дитини - головний ключик до серця.

Одним із кроків реалізації концепції є закріплення депутатів за прийомними родинами, наприклад, присутні на зустрічі депутат райради від Партії регіонів Микола Стадник від нині буде опікуватися сім'єю Баранових.

Валентина Приймаченко, голова районної ради, підводячи підсумок зустрічі, звернулася до представників місцевих рад із проханням зареєструвати центри соціальних служб для, сім'ї, дітей та молоді у своїх громадах, адже це полегшить роботу з соціально неблагополучними сім'ями і у перспективі в кожному населеному пункті в районі повинні відкритися дитячі будинки сімейного типу. «Разом ми повинні докласти максимальних зусиль для того, аби подарувати кожній дитині родинне тепло», -наголосила Валентина Василівна. Головним підсумком зустрічі стало те, що кожен із присутніх чітко усвідомив свою відповідальність перед майбутнім дітей, які з дитинства обділені турботою і ласкою.

 

Ірина Байсак



 

скачать шаблоны для dle 10.3Финансовый портал как заработать на forex

Ты можешь помочь, не оставайся равнодушным!

Пожертвовать Волонтерство гуманитарка Установить копилку

© Благотворительный фонд «Помогаем» 2014 Автор в Google+