Пам'ятаєте Полінку Зайко? У минулому році після офтальмологічної операції Поля вперше стала бачити 3 рядки таблиці.
Перше, що сказала дівчинка, коли побачила маму після операції:
- Мама, я бачу, що ти посміхаєшся і що в тебе заплакані очі.
- А раніше ти не бачила мою посмішку? - запитала мама.
Вона знала, що дочка погано бачить, але не знала, що та ніколи не бачила риси її обличчя – воно було для Полі розмитим овалом.
І яке ж було здивування дівчинки, коли вона побачила небо! Поліна знала, що воно блакитне. Але їй воно здавалося сірим у темних плямах, і коли вона вийшла з лікарні, то довго дивилася, піднявши голову вгору, а потім зі сльозами на очах сказала:
- Мама, яке небо красиве!
Поліна з мамою обнялися йзаплакали, й це були сльози радості.
Рік тому після операції дівчинка захопилася малюванням. Її роботами булиобвішані всі стіни. Поля малювала дизайнерський одяг – мріяла стати модельєром. Зараз їй вже 13, дівчинка росте, змінюється, шукає себе. Тепервона багато читає, пише вірші й розповіді, в'яже й робить прикраси з намистин. Начебто намагається надолужити все те, чого позбавив її поганий зір.
Мама здорової дитини раділа б таким захопленням, а Полінчиній мамі Анжелі тривожно. Адже всі ці заняття пов’язані з навантаженням на очі. Іноді доводиться відбирати спиці, книжки, папір. А спробуй зупини дитину, коли в неї натхнення й хочеться цілий день писати вірші!
Щоб підтримувати зір на тому ж рівні, двічі на рік Поля маєпроходити апаратне лікування. Вартість одного курсу – 3 000 грн. Небагато, але мама ростить дочку одна, до того ж Анжела теж – інвалід зору. Просимо вас допомогти цій дружнійродині!
ПІБ: Зайко Поліна Павлівна
Дата народження: 15.11.2004
Діагноз: міопія високого ступеня
©ㅤБлагодійний фонд «Помагаєм»ㅤ|ㅤ2023