Кому допомога потрібніша?

img

Новини / Блог / Здоровʼя

Кому допомога потрібніша?

Кожен раз, коли я пишу статтю або пост про хвору дитину, довго розмірковую, на чому робити акцент і на чому його краще не робити, яка інформація підштовхне читачів до того, щоб пожертвувати, змусить їх співчувати, а яка приведе їх до висновку, що без їх допомоги тут обійдуться.

 

Через кілька місяців постійного складання таких текстів я розумію, що в кожному випадку можна знайти причини, щоб не жертвувати конкретній дитині, й причини, щоб підтримати матеріально саме її.

Я спробувала стати на місце донора-«песиміста» і жертводавця, який готовий допомогти кожному, йпростежити їх роздуми. Ось що вмене вийшло:

Потреба

Краще не жертвувати, бо ...

Треба пожертвувати, тому що ...

Віка Портнягина, ДЦП

Занадто важка форма ДЦП, вона все одно нічому не навчиться.

Віка страждає від судомних нападів. Ми можемо за допомогою препаратів позбавити її від болю.

Надя Гайдук, ДЦП

Вона вже ходить і бігає самостійно, навіщо їй взагалі реабілітація?

Реабілітація стимулює роботу мозку, а значить, допоможе Насті навчитися говорити, до того ж не втратити набуті навички.

Соломія Сегеда, потрібна пересадка нирки

Немає сенсу вносити свої 50 грн - дитині потрібно півтора мільйона, це крапля в морі.

Море складається з крапель. Близько 40% коштів, які ми збираємо на Українській біржі благодійності - дрібні пожертви до 200 грн.

Кіра Ковальова, відсутність контролю над функціями тазових органів

Потрібна величезна сума для вирішення проблеми, яка не загрожує життю дитини.

Часті запалення нирок серйозно підривають здоров'я Кіри. Хвороба не тільки погіршує якість життя дівчинки, позбавляє її навчання в школі з однолітками, але до того ж психологічний аспект проблеми може серйозно відбитися на формуванні особистості дитини.

Катя Нода, лімфома Ходжкіна

У підлітка менше шансів на одужання, ніж у малюка.

Шанси дітей, хворих на лейкоз, дійсно вище, ніж у дорослих, а в лімфоми Ходжкіна інша статистика. Серед молодих пацієнтів одужує понад 90%. Симпатичним малюкам жертвують дуже багато, а підліткам ні, тому вони завжди мають потребу в коштах на лікування.

Віка Токар, лейкоз

У такого малятка майже немає шансів, її організм не витримає агресивної терапії.

Лікарі дають дівчинці шанси на одужання без ТКМ. І поки її організм успішно їх використовує.

Єгор Дунець, рідкісна форма лейкозу, потрібна пересадка кісткового мозку

Потрібні немислимі гроші, а шансів на одужання дуже мало.

Шанс на одужання є, й потрібно зробити для хлопчика все, що можливо. Лікування не здавалася б таким недосяжним, якби в Україні можна було провести ТКМ.

Влада Чорноус, аутизм

Потрібна зовсім маленька сума. Невже батьки не можуть оплатити аналізи самостійно?

Коли дитину з інвалідністю виховує одна мама, а потрібно оплачувати препарати та спеціальне харчування, до того ж постійно робити лабораторні дослідження, коштів не вистачає катастрофічно.

Ілля Рогальчук, лейкоз, рецидив

Хвороба повернулася, дитину атакує інфекція, у неї занадто мало шансів

Те, що Ілюша бореться з лейкозом стільки років, - знак того, що його організм дуже сильний. З підтримкою сучасних засобів лікування він може здолати хворобу.

 

В обох колонках наведені цілком раціональні міркування. Іноді якісь факти здаються навіть нам, співробітникам фонду, достатньою підставою, щоб сказати: «Я б не пожертвував». І ми дивуємося, коли бачимо: навіть найбезнадійніші, на наш погляд, історії знаходять відгук у ваших серцях, і на рахунки дітей потроху надходять кошти.

Помилка «раціонального» підходу, приклад якого в таблиці, - спроба порівняти нужденних між собою й вирішити, хто ж більше заслуговує нашої допомоги. Ситуації дуже різні, в кожній історії досить «обтяжуючих» і «полегшуючих» обставин, але їх героїв об'єднує одне: вони всі потрапили в біду, всі страждають, усіпотребують нашої допомоги.

Те, до якого рішення в результаті схиляється людина, залежить набагато більше від їїособистих мотивів, ніж від об'єктивних підстав. Благодійність завжди була заснована на якостях, які не піддаються аналізу: на здатності людини до альтруїзму та співчуття. Можливо, роблячи вибір, кому ми допоможемо сьогодні, краще слідувати велінням серця, інтуїції? Звичайно, перевіривши попередньо правдивість історії.

За кожноюрозповіддю - доля дитини, сльози йстраждання її батьків. У кожному разі батьки не в змозі зробити для сина чи дочки все можливе через брак фінансів. У кожному разі вони звернулися до нас, покладаючись на вас, як на останню надію.

І ми теж на вас сподіваємося. Сподіваємося, що разом ми зможемо допомогти якомога більшій кількості дітей. Сподіваємося, що коли-небудь настане день, коли на жодин лист із криком про допомогу, який прийшов на нашу пошту, нам не доведеться відповісти відмовою. Дякуємо, друзі, за те, що підтримуєте наших діток!

Ольга Левченко


Залиште свій коментар