А раптом...

img

Підтримка родини

А раптом...

Починаючи роботу над програмою «Крок у майбутнє» ми твердо знали, що ця робота дуже важлива і актуальна, тим більше, що поруч вже були випускники дитячого будинку, які періодично зверталися за допомогою. Але, виношуючи ідею і розробляючи стратегію розвитку даного напрямку, періодично закрадалася нотка сумніву: «А раптом...» Раптом вони відмовляться від запропонованої допомоги, раптом не повірять, раптом злякаються ... Адже допомогу й підтримку їм пропонують вкрай рідко. У дитячому будинку вони росли в умовах наявності всього необхідного для життя, а за його стінами, коли вийшли, довелося зовсім інакше подивитися на життя. Вони бачать, що необхідно виживати. Хтось бореться до останнього, хтось опускає руки одразу, хтось здається в якийсь момент боротьби, коли покидають сили і віра.

В рамках проекту «Співдружність» під час зустрічі, яка відбулася 20 липня, молодим людям була запропонована допомога. Ми говорили про підтримку як соціальну, психологічну, юридичну, так і матеріальну. Реакція була цікавою. Було видно, що вони потребують, знають, що допомога необхідна, але не вірять. Уже давно не вірять.
Процес налагодження довіри істотно полегшило те, що допомогу запропонувала їм близька людина. Але все одно, залишається колишнє «А раптом».

На пропозицію відреагували. Одна людина. Може для перевірки, чи можна довіряти, як відреагують, може... не важливо.

Молодий чоловік, батько трьох дітей. Має проблеми, що вже стали звичними для сприйняття: з житлом, якого не було, немає і не передбачається, з роботою, яка сьогодні є, а завтра немає (хоча в даному випадку необхідно вказати інакше - вчора була, сьогодні немає), з фінансами на утримання сім'ї, адже в будинку троє дітей. Але звернувся він тільки з одним - необхідні підгузки для малої дитини. Йому необхідно набагато більше.

Після отримання пачки підгузків, які були в нас у результаті акції «Кошик добра», серед випускників дитячого будинку рознеслося радісне: «Вау!» Адже вони вже звикли, що на їхні проблеми всі розводять руками.
Ще один крок до довіри зроблений. Це була всього лише пачка підгузків, але їм потрібно набагато більше.
P.S. Але все ж, залишається колишнє «А раптом…»

 

Залиште свій коментар